Чи передбачено законодавством збереження власної трудової книжки у працівника, який працює на умовах трудового договору у фізичної особи підприємця?

Законодавством України передбачено збереження власної трудової книжки у працівника, який працює на умовах трудового договору у фізичної  особи, зокрема на підставі та з урахуванням:

Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України визначено: власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею  48 Кодексу законів про працю України визначено: облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”; на вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу; власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Відповідно до пункту  3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»: трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб’єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку; трудові книжки працівників, які працюють в міжнародних організаціях, представництвах міжнародних організацій в Україні, іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах, у виконавців (юридичних осіб – нерезидентів) проектів міжнародної технічної допомоги, можуть зберігатися і вестися на підставі цивільно-правового договору з юридичними особами – резидентами, які вносять відомості до трудових книжок відповідно до довідок, виданих зазначеними міжнародними організаціями, представництвами міжнародних організацій в Україні, іноземними дипломатичними представництвами та консульськими установами, виконавцями (юридичними особами – нерезидентами) проектів міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до пункту  4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» : відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб’єкта господарювання; за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Ведення трудових книжок працівників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним Наказом від  29 липня 1993 року № 58 Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції  про  порядок  ведення трудових книжок працівників». Де відповідно до частини першої пункту 2-21.1 передбачено: трудові  книжки працівників,  які працюють на умовах  трудового договору у фізичних  осіб  –  суб’єктів  підприємницької  діяльності  без  створення  юридичної  особи  з  правом найму,  та фізичних осіб,  які  використовують  найману  працю,  пов’язану  з наданням   послуг   (кухарі,  няньки,  водії  тощо),  зберігаються безпосередньо у працівників.